Що робити, коли дитина виявляє ознаки інтернет-залежності? Як реагувати, коли вона випадково натрапила на порносайт? Як застерегти від шахрайства, якщо отримала нігерійський лист? Під час батьківських зборів проговоріть з батьками ці ситуації і спільно знайдіть розв’язання відповідних кейсів

Система роботи з батьками у школі давно потребує змін. Насамперед це потрібно, аби налагодити двосторонню взаємодію. Адже батьки мають бути не слухачами монологу вчителя, а учасниками діалогу, а ліпше — полілогу. Як це зробити? Найперше — урізноманітнювати традиційні батьківські збори заходами, що дають змогу «зменшувати дистанцію» у системі «вчитель — батьки», зокрема такими, як:

• дискусійний клуб;
• лекторій;
• тренінг;
• усний журнал;
• кав’ярня;
• гра-свято;
• гра-вікторина тощо.

Завдяки цим формам роботи збори стають цікавими для батьків. Поступово руйнується стереотип про те, що єдина мета батьківських зборів — «витрушувати гаманці», а відтак — формується батьківська спільнота.

Для батьківських зборів слід завжди обирати цікаві й актуальні теми. Бажано, щоб вони були просвітницького спрямування. Розгляньте з батьками питання медіабезпеки дітей. Адже у той час як дитина має право на певну приватність, вона також потребує наставництва й нагляду батьків як у реальному світі, так і в інтернеті. Батьки, які постійно тримають руку на пульсі того, що вона робить, дбають про її безпечний і позитивний онлайн-досвід. Один зі способів досягти цього — проводити час разом з дитиною, поки вона в інтернеті.

Якщо батьки в сім’ї продумають і встановлять певні правила, вони навчать дитину поводитися в інтернеті безпечно. Мережа може стати найкориснішим і безпечним ресурсом розвитку, освіти й розваг для всієї родини.

Обговорити з батьками питання медіабезпеки пропонуємо у формі гри-вікторини. Під час неї дорослі шукатимуть, як правильно розв’язати ситуації, що реально можуть статися з їхньою дитиною.

МЕТА: формувати відповідальне ставлення батьків до діяльності дітей у медіапросторі.

ЗАВДАННЯ: ознайомити батьків з поширеними в медіапросторі маніпуляційними прийомами і навчати їм протидіяти.

ОБЛАДНАННЯ: дошка, мультимедійний проектор або роздруківки із запитаннями для гри.

УЧАСНИКИ:

• учитель;
• батьки учнів 6-8-х класів.

ТРИВАЛІСТЬ: 40 хв.

ХІД

Учитель: Добрий день, шановні батьки! Тема зустрічі — медіабезпека. Ми поговоримо, як захистити наших дітей від інформації, що шкодить їм.

Інформаційна продукція для дітей — це продукція, яка за тематикою, змістом, художнім оформленням і видавничо-поліграфічним виконанням відповідає фізичному, психічному, духовному і моральному розвитку дітей. Нині діти споживають інформаційну продукцію за допомогою друкованих джерел, інтернету та телебачення. І якщо друкована дитяча продукція, на жаль, поволі відходить у минуле, то телевізор та інтернет на піку популярності.

Чи знаєте ви, як класифікують кіновідеопродукцію для дітей?

Батьки відповідають.

Учитель: Коли по телевізору ми переглядаємо фільм чи програму, в правому нижньому куті бачимо маркування — спеціальну позначку, що сигналізує нам про вікову аудиторію відеопродукції. У 2016 році внесли зміни до системи цих позначок*. Відповідно до неї глядачів поділяють на три категорії (Таблиця).

* Система візуальних позначок з індексом кіновідеопродукції залежно від аудиторії, на яку вона розрахована, затверджена рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 117 від 08.02.2012 (у редакції рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 306 від 10.03.2016). — Прим. ред.

Учитель: Яку інформацію заборонено поширювати серед дітей?

Учитель слухає відповіді батьків, а потім озвучує інформацію, яка не пролунала.

Учитель: Серед дітей заборонено поширювати інформацію, яка:

• спонукає до дій, що загрожують їхньому життю і (або) здоров’ю, в тому числі до самогубства;
• викликає бажання:

– спробувати наркотики, психотропні та галюциногенні речовини;

– курити цигарки;

– вживати алкоголь;

– грати в азартні ігри;

– займатися проституцією;

– бродяжити або жебрувати;

• містить порнографію;
• виправдовує насильство і жорстокість, провокує насильство до людей або тварин;
• заперечує сімейні цінності, пропагує нетрадиційні сексуальні взаємини і формує неповагу до батьків та інших членів сім’ї;
• виправдовує протиправну поведінку;
• містить лайку;
• розкриває відомості про неповнолітнього, який постраждав унаслідок протиправних дій або бездіяльності.

На таку інформацію діти можуть натрапити й в інтернеті — саме він нині є джерелом одночасно знань і розваг. Як уберегти дитину від шкідливого контенту та як поводитися у разі, якщо дитина натрапила на нього? Пропоную зіграти в гру-вікторину — аналог американської телевізійної передачі «Jeopardy!» — і разом пошукати розв’язання кількох ситуацій, у які може потрапити дитина. Для цього вам необхідно утворити команди.

Учасники формують команди по 8-10 осіб.

Учитель: У грі є дві номінації:

• Діти та інтернет — запитання про поведінку дітей в інтернеті. Завдяки запитанням і відповідям у цій номінації ми зрозуміємо, як допомогти дітям.
• Життєві ситуації — ситуації, з якими стикаються діти в інтернеті. Ваше завдання — запропонувати розв’язання.

У кожній номінації по чотири завдання — знайти розв’язання у певній ситуації. Завдання мають різні рівні складності. За них ви отримаєте від 100 до 400 балів. Команди по черзі обирають номінацію і завдання певного рівня. На обдумування у вас є 2 хв. Після того, як представник команди озвучить розв’язання, решта учасників інших команд теж можуть висловити свої думки. Коли всі варіанти будуть озвучені, я назву правильну відповідь. Виграє та команда, у якої буде найбільше балів.

Команди по черзі обирають номінацію і запитання та відповідають.

Картинки в цій статті — інтерактивні.

Клікайте на них, щоб перевернути.

У кінці гри учитель підбиває підсумки, нагороджує команду переможців, пропонує батькам, у яких виникли запитання, поспілкуватися індивідуально.

Дорослі часто недооцінюють ризики підліткового суїциду. Депресивний стан, відверто небезпечну для життя поведінку, а інколи й прямі погрози вчинити самогубство вони вважають емоційною демонстрацією, перехідним періодом, коливаннями настрою, одним зі способів маніпуляції чи залякування, щоб досягнути певної мети. Як дорослим розпізнати небезпеку? І як допомогти підлітку, який опинився на межі між життям і смертю?

Нині збільшується кількість дитячих і підліткових самогубств. Суїцидальні нахили поширюються на фоні переживання деструктивних станів самотності та явного зниження цінності життя. «Молодшає» портрет нарко- та алкозалежних. Часто саме у стані зміненої свідомості підлітки вчиняють самогубство. На телебаченні та в інтернеті у вільному доступі сюжети про насилля, жорстокість, агресію. Це сприяє «віртуалізації» смерті й утвердженню думки, що вона несправжня. Цю думку «підтверджують» численні відеоігри з убивствами, трансляції самоушкоджень тощо. Усе це чинники суїцидальної поведінки.

У суспільстві проблему суїциду обговорювати «не прийнято». Натомість рівень суїцидальної активності в країні, зокрема й підліткової щороку зростає. При цьому почастішання дитячих і підліткових самогубств — загальносвітова тенденція. Тож необхідно на державному рівні визнати, що проблема дитячого і підліткового суїциду є і вона має свої причини.

Дорослі часто «не чують», про що їм намагається сказати дитина: через заклопотаність власними проблемами, сприймання її поведінки дитини як протесту чи демонстрації, загальне знецінення проблем інших. Як результат — статистика самогубств, вчинених підлітками, зростає. А отже, маємо детально досліджувати цю проблему, аби мати змогу запобігати їй.

ПРИЧИНИ

Розмови молодих людей про суїцид і фактичні спроби самогубства — не лише потреба звернути на себе увагу, а й специфічний, часто неусвідомлений «крик про допомогу». За ним ховається налякана дитина, яка з тих чи тих причин опинилася в безвиході й не бачить альтернативних шляхів розв’язати накопичені проблем, окрім одного — фатального. Тому важливо навчитися розпізнавати суїцидальні наміри підлітків.

Вікові та гендерні особливості

Дитячі та підліткові суїциди мають соціально-психологічні передумови. Так, у віці:

• 5-10 років — це спонтанна емоційна реакція на певний чинник чи подразник — побили в школі, посварився з кимось, публічно принизили тощо;
• 14-19 років — реакція, зумовлена особливостями психіки та характерологічними особливостями. У цьому віці підлітки особливо вразливі та перебувають у групі ризику. При цьому є гендерні відмінності суїцидальної поведінки.

Психотравмівна життєва ситуація

Поширеною причиною скоєння самогубства є психотравмівна життєва ситуація підлітка, яка провокує суїцидальну активність. Це зокрема:

• розлучення батьків;
• згвалтування;
• нерозділене кохання;
• розрив з коханою людиною тощо.

У таких ситуаціях підлітки потребують особливої уваги й підтримки дорослих. Коли її немає, а в дитини не вистачає власних ресурсів упоратися з життєвим випробуванням і переосмислити ситуацію, з’являється високий ризик розв’язання проблем суїцидальним шляхом. Смерть може перетворитися на єдино можливий вихід.

Акцентуації характеру

Спровокувати суїцидальну поведінку підлітка за несприятливих зовнішніх умов можуть певні акцентуації характеру.

Підліток астенічного типу має слабку нервову систему, переважно замкнений в собі, мало спілкується, має слабку волю, тому йому складно протидіяти насиллю чи шантажу.

Підлітку з циклоїдною акцентуацією характерні різкі зміни настрою: від ейфорійно піднесеного до депресивного, що робить його емоційно вразливим і нестійким до різних стресів.

До групи ризику найчастіше потрапляють підлітки з істероїдним, демонстративним типом характеру. Суїцидальна поведінка є специфічним деструктивним способом комусь щось довести, чогось домогтися, наприклад, примусити визнати їхню значимість чи викликати до себе жалість.

Зазвичай реального бажання покінчити з життям підлітки з демонстративним типом характеру не мають. Вони лише використовують цей спосіб як маніпулятивний інструмент: пишуть передсмертні записки, виголошують попередження, шантажують чи ставлять ультиматуми. Та попри нереальність суїцидальних намірів підлітки можуть «загратися», не розрахувати ризиків і звести рахунки з життям.

Юнацький максималізм та брак життєвого досвіду

Не менш важливими передумовами є уявлення підлітків про цінність життя та їхній життєвий досвід. Нині через інформаційне перенасичення та високі соціальні стандарти діти рано дорослішають. У них виникає потреба самоствердитися й самореалізуватися і вона дисонує з віковими потребами.

Попри притаманні підлітковому віку бунтарство та амбіційність у молодих людей невеликий життєвий досвід і невисокий рівень критичного мислення, щоб адекватно зрозуміти дорослі проблеми й пристосуватися до них.

Юнацький максималізм за певних несприятливих умов може підвищувати ризик вчинення суїцидальних дій. Адже їхнє ставлення до життя «полярне». Якщо досвід позитивний — все прекрасно, якщо негативний, травмівний — жахливо, життя сповнене страждань і болю. У такому разі іноді підлітки не знаходять альтернативи самогубству.

Саме на дітей і підлітків, які перебувають у пригніченому стані, й розраховані суїцидальні онлайн-ігри «Сині кити», «Червона сова», «Зелений кіт», «Чорний дельфін», F57, F58, 1704 тощо. Фото і відео поступових самоушкоджень і, врешті, самогубств продають у даркнеті — тіньовому сегменті інтернету.

Послаблений інстинкт самозбереження

Ще однією характерною особливістю у підлітковому віці є віра у власне безсмертя та особистісну невразливість. Підлітки схильні практикувати різні ризиковані дії, і через надмірну легковажність і самовпевненість вони можуть стати фатальними. Ризикована поведінка є специфічною формою суїцидальної: підліток бажає перебувати «на межі», відчувати «запах смерті» й кидати їй виклик. «Я не боюся смерті. Зі мною цього не станеться!» суперечить загальнолюдському інстинкту самозбереження. У підлітків він може бути занижений через надмірне бажання самовиразитися, бути не таким, як усі.

Приклад

Дедалі частіше ми чуємо про смерть підлітків через екстремальні дії — катання на дахах електричок чи між вагонами метро. Підлітки з такими хобі називають себе «зачеперами». Ще одне небезпечне хобі — селфі на дахах будинків, шпилях хмарочосів, мостів тощо. Їх роблять руфери. На YouTube-канал одного з українських руферів, який називає себе Mustang Wanted, підписані близько 300 тис. осіб. Рух руферів набирає обертів у всьому світі. Одним з найстрашніших є руфер-селфі, зроблене на шпилі 73-поверхового гонконгського хмарочоса The Centre висотою 346 метрів.

Популярність танатологічної тематики

Потяг до смерті у підлітків можна пояснити й популярністю танатологічної тематики в кінематографі, ігровій онлайн-індустрії і навіть у музиці. Однак смерть на екрані з позиції глядача, слухача або гравця є дистанційованою, відокремленою, «безпечною» для спостереження. З одного боку, популярність серед молоді танатологічної тематики ілюструє потяг споглядати жахи, образи смерті, що провокують гострі, емоційно насичені переживання, з іншого — потребу в їх подоланні.

Жахи є окремим напрямом мистецтва. Так, виокремлюють:

• літературу жахів — жанр фантастичної літератури про надприродні сили;
• фільми жахів (горори, саспенси) — жанри художнього фільму;
• survival horror — жанр комп’ютерних ігор;
• гороркор, горор-панк, треш-метал — піджанри хіп-хопу, панк-року та геві-металу тощо.

Жага адреналіну, відчуття небезпеки, загрози смерті більше властиві хлопчикам-підліткам, хоча поступово межі гендерних ролей розмиваються. Вони сприймають ризик, як умовний, наполовину реальний, адже вірять у свою недоторканість, невразливість. Однак з розвитком технологій, зокрема 3D, 4D і навіть 9D ефектів у кіноіндустрії та індустрії віртуальних розваг дистанція між людиною та екраном зменшилася. Іноді й цієї міри наближення до ситуації на межі життя і смерті стає недостатньо. У такому разі відбувається перенасичення «адреналіновим кайфом» і своєрідне звикання до нього. Умовність ризику вже не приносить людині задоволення, а тяжіння до танатологічних вражень лише зростає. Це слугує «трампліном» для наступного кроку, і людина знову зближується зі смертю, аби відчути себе живою, — пробує екстремальні розваги, експериментує зі зміною свідомості за допомогою наркотиків тощо.

Чинники, які провокують суїцидальну поведінку, — у Додатку 1. Якщо в підлітка поєднані кілька чинників, то збільшується ймовірність скоєння суїциду. Дорослі мають бути готові знижувати ризики суїцидальної активності серед підлітків (Додаток 2).

ОЗНАКИ

Повного профілю чи збірного портрета самогубця немає. Часто дорослі, діти яких учинили суїцид, говорять: «Я ніколи не подумала б, що вона може таке вчинити», «Він був такий життєрадісний хлопчик. Ніхто не очікував, що таке могло статися». Є ознаки, на які варто звернути увагу, але які не обов’язково призводять до суїциду.

Дорослим слід придивлятися до поведінки дітей. Депресивні стани, під час яких вони найчастіше скоюють суїцид, можна розпізнати за кількома ознаками:

ДІЇ

Обов’язково дорослі мають звертати увагу на змістову наповненість профілю підлітка у соціальних мережах. Контент його сторінки у Facebook, Twitter, Instagram тощо часто відображає актуальний психологічний стан.

Приклад

Facebook запустив новий механізм, завдяки якому відстежуватиме та перевірятиме дописи потенційних самогубців. Алгоритми соціальної мережі ідентифікуватимуть потенційні сигнали про допомогу через аналіз текстів, картинок, прямих трансляцій, смислових інтонацій у повідомленнях користувачів. Розробники сподіваються, що це допоможе зробити публічний простір соцмережі безпечнішим.

Якщо підліток відчує, що дорослому можна довіряти, то він розкриється і поділиться своїм болем самостійно, без примусу. Та для цього дорослий має не просто слухати, а чути й розуміти, що хвилює підлітка. Не варто переконувати його в тому, що життя прекрасне. Адже його внутрішні переживання не відповідають цьому.

Типова помилка

«Та ти ще молодий. Тобі рано думати про смерть», «Викинь з голови ці дурниці. Життя таке прекрасне», «І як тобі могло таке прийти в голову», «Ти — егоїст! Подумай про батьків!», «У тебе ще тих хлопців (дівчат) мільйон буде» — зазвичай такими фразами дорослі реагують на відверті зізнання підлітків. Натомість це лише утверджує переконання, що їх засуджують і не розуміють. Від того, чи поставиться дорослий до зізнання серйозно, може залежати життя підлітка.

Часто аби не провокувати сварки або не засмучувати дорослих, дитина маскує свої душевні стани, приховує реальні переживання і демонструє бажану картинку. Адже після кількох невдалих спроб пояснити свій стан і бути почутою, їй здається, що ніхто не здатен її зрозуміти.

Порада

Активізуйте процес усвідомлення підлітком своїх вчинків: «Чи ти розумієш наслідки своєї поведінки?», «Що наштовхнуло тебе на такі думки?», «Як думаєш, чи можна учинити по-іншому? Якщо так, то як?», «Чи думаєш ти про майбутнє? Яким себе уявляєш за десять років?» тощо.

Загальні рекомендації для дорослих, діти яких опинилися у зоні ризику, — у Додатку 3.

Статистика суїцидальної активності серед підлітків шокує. Експерти у галузі охорони здоров’я гостро ставлять питання про державне фінансування довгострокових програм щодо запобігання суїцидам. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, нині такі програми є лише в 28 країнах світу. Показовим є досвід Фінляндії, в якій через таку програму загальний рівень самогубств знизився на 30%.

Та відповідальність за життя наших дітей лежить не тільки (і не стільки) на Міністерстві охорони здоров’я, а на кожному з нас особисто. Адже присутність у житті підлітка, розуміння його світу, емпатія до його переживань, уміння бути поруч і вислухати — це те, що в складний життєвий період дає йому змогу зробити вибір на користь життя.

Додаток 1

Що збільшує ризик скоєння суїциду

• Втрата — смерть когось із родичів, близькиз друзів чи домашнього улюбленця.
• Розлучення батьків.
• Нерозділене кохання чи розрив з коханою людиною.
• Загострене відчуття безвиході, напруження; стрес через втрату житла, безробіття батьків, фінансове неблагополуччя тощо.
• Психічні розлади, порушення емоційної сфери, депресивні стани, психологічні травми, гострі реакції та стрес.
• Наявність самогубців серед родичів.
• Суїцидальний досвід — попередні спроби самогубства збільшують ризик скоєння наступної спроби.
• Вживання алкоголю та наркотичних речовин. Вчинити самогубство підліток може у стані зміненої свідомості.
• Проблеми із законом, кримінальне середовище.
• Внутрішні протиріччя, проблеми із самоідентифікацією, визначенням сексуальної орієнтації тощо.
• Емоційне, фізичне або сексуальне насильство. Найпоширенішим чинником є домашнє насильство, приниження, зневага.
• Відсутність соціальної підтримки і соціальна ізоляція, неблагополучна атмосфера в сім’ї — неуважність, байдужість батьків, їхня емоційна холодність і нездатність зрозуміти, вислухати, бути поруч.
• Залякування, шантаж, булінг.
• Вільний доступ до зброї, лікарських речовин, алкоголю, наркотиків.
• Низька самооцінка.
• Субкультурне або релігійне переконання, що самогубство — шляхетна смерть.

Додаток 2

Що знижує ризик скоєння суїциду

• Позитивний досвід розв’язання проблем. Діти, які можуть побачити проблему та відшукати ненасильницькі способи її розв’язання, не розглядають самогубство як варіант розв’язання проблеми.
• Гармонійні міжособистісні взаємини у сім’ї, з друзями, однокласниками тощо. Це дає дитині відчуття, що її у будь-який момент вислухають і підтримають. Ризик виникнення суїцидальних нахилів низький, якщо у підлітка є значущий дорослий, на якого він може покластися, — батько чи мати, учитель, наставник, тренер тощо.
• Обмежений доступ до зброї, психотропних та інших речовин, що можуть спровокувати суїцидальну активність.
• Культурні та релігійні переконання, за якими самогубство — гріх.
• Поінформованість про те, що можна звернутися по допомогу до лікаря чи психолога. Професійна й своєчасна допомога має позитивні результати.

Додаток 3

Що робити, якщо дитина виявляє суїцидальні нахили
Рекомендації для дорослих

+

• Намагайтеся встановити контакт із підлітком. Якщо не вдається, то знайдіть авторитетну для нього людину, з якою вірогідно такий контакт відбудеться.
• Будьте завжди в зоні доступу для підлітка.
• Будьте відкриті для розмови й готові будь-коли вислухати підлітка.
• Створіть атмосферу довіри. Не намагайтеся виховувати або повчати, присоромлювати мізерністю проблеми, через яку підліток пригнічений.
• Не тисніть на підлітка, адже це лише погіршує ситуацію. Дайте йому простір для переживання внутрішніх протиріч. Будьте поруч, але не втручайтеся у внутрішні переживання підлітка. Дайте йому відчути вашу підтримку: «Коли будеш готовий поговорити, то знай — я поруч», «Ти завжди можеш до мене звернутися», «Я радо тобі допоможу».
• Будьте готові вислухати. З’ясуйте, що спровокувало важкі душевні переживання, чи впорається підліток із цими переживаннями, як можна йому допомогти.
• Будьте готові поговорити про смерть, адже саме через неготовність і небажання дорослих говорити про неї діти й підлітки починають шукати інформацію в альтернативних джерелах.
• Не знецінюйте і не применшуйте важливість і складність життєвої події підлітка, його переживань, навіть якщо вони здаються незначними чи дріб’язковими. Це лише збільшує відчуття безнадійності.
• За необхідності знайдіть фахівця — лікаря, психіатра, психолога — для надання професійної допомоги.

В УКРАЇНІ СТАРТУВАЛА КОМПАНІЯ З ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ В ШКОЛАХ

В Україні стартувала компанія з протидії булінгу в школах.

«Не вдавай, що не бачиш», – під таким девізом проходить проект «Стоп шкільний терор».

Його мета допомогти дорослим побудувати міст між ними та дітьми, звернути увагу держави не необхідність законодавчого врегулювання проблеми булінгу та дати конкретні рекомендації батькам, вчителям та самим дітям.

Проект «Стоп шкільний терор» реалізовано Українським інститутом дослідження екстремізму. Партнерами виступили: Уповноважений Президента України з прав дитини, Ювенальна Поліція України, UNICEF та «Мистецький Арсенал».

Проект триває вже більше року. За цей час базі Українського інституту досліження екстремізму проведене перше в Україні аналітичне дослідження з вивчення проблеми булінгу. Підготовлені пропозиції законодавчих змін та проект національної програми з профілактики та протидії булінгу.

 Психологічне насилля та терор в сучасному суспільстві вже перетворилися в буденність, норму шкільного життя. Так склалося, що батьки, вчителі та держава звертають увагу на проблему лише тоді, коли відео побиття в школі з’являться в Youtube.

«Розрив поколінь, знецінення ролі родини, підвищення агресії в суспільстві -  стають каталізаторами розповсюдження в дитячому середовищі такого небезпечного явища як булінг. 8 з 10 українських дітей стикаються із булінгом в школі. 48% з тих, кого травлять, мовчать про це. 22% – вважають нормою. Дитячі травми залишають глибокий слід у душі кожної людини. Щоб подолати комплекси та невпевненість, набуті у дитинстві, дорослим іноді потрібно пів життя. Багато років в нашій країні було заведено не помічати цієї проблеми. Зрештою ситуація стала критичною. Ми почали проект, щоб звернути увагу суспільства на проблему, яка калічить дитячі долі, а іноді навіть забирає життя», – говорить Галина Герега, голова Українського інституту дослідження екстремізму.

Вирішити проблему шкільного насильства можливо лише шляхом широкого інформування та залучення суспільства.

Фахівці Новоархангельського бюро правової освіти в рамках інформаційної кампанії щодо протидії насильству серед учнів, провели зустріч із дев'ятикласниками Кам'янецької школи. Метою зустрічі є формування у дітей нетерпимості до проявів агресії, розвиток співчутливого ставленнядо жертв насилля та навичок надання і отримання допомоги. Пояснили учням, які види булінгу існують та як діяти в ситуації, якщо вони стали свідком булінгу. Роздали інформаційні буклети.

Pianoбой (Дмитро Шуров) випустив пісню та кліп, покликані привернути увагу до проблеми цькування у школі

4 гри проти дитячої агресії в середній школі

Підлітків важливо навчити знаходити свої сильні сторони та опиратися в критичні моменти саме на них, а не на прагнення домінувати, принижувати чи привертати увагу. Також у цьому віці надважливо навчити дітей співпереживати іншим та розуміти чужі емоції. Ось кілька ігор, які допоможуть це зробити.

«Я думаю про тебя так!»

Тривалість — 20 хвилин

Запропонуйте учням сісти в коло. Роздайте кожному аркуш А4 — нехай учні підпишуть його своїм ім’ям та прізвищем. Після цього діти передають аркуш один одному (за годинниковою стрілкою чи проти) так, щоб аркуш опинився у сусіда справа чи зліва.

Завдання — написати щось позитивне про того однокласника, чиє ім’я вказано на аркуші. Після цього діти передають аркуш далі та отримують інший — з новим іменем однокласника.

Гра продовжується доти, доки до кожного не повернеться його аркуш. Для зручності можна об’єднати клас у два кола: тоді учні швидше закінчать писати та отримають зворотний зв’язок від однолітків.

Який ефект?

У кожного з нас бувають кепські дні, коли здається, що все і всі проти нас. У такі періоди дітям варто ставити собі запитання: «А яким мене бачать мої однокласники?», «Що мені вдається добре?», «Чим я вирізняюся серед інших?»

Як бути класним учителем: 8 головних матеріалів

Відповіді на ці запитання допоможуть учням знайти орієнтири: відкрити, якими рисами вони володіють, зауважити, що однолітки помічають їхній прогрес в улюбленій справі чи вивченні предмета.

Це допомагає формувати позитивну атмосферу в класі. Кожен почувається залученим. Розуміння своїх сильних сторін та позитивна оцінка зі сторони дають змогу підліткам у кризових ситуаціях опиратися саме на це. Шукати ресурси в собі, а не зриватися на оточуючих.

«Найдорожча річ»

Тривалість — 20-40 хвилин

Запропонуйте учням принести з дому ту річ, яка для них є найважливішою. Це може бути книга, привезена із сімейних мандрів, чи брелок, який подарував дідусь. Немає значення, якої сфери стосуватиметься річ. Важливо, щоб учень відчував емоційну прихильність до неї, міг пояснити, чому приніс саме її.

Розпочніть першим. Розкажіть про річ, яку принесли ви, поясніть, чому вона дорога для вас. Може, з нею пов’язана кумедна чи детективна історія. Далі дайте слово учням. Нехай вони обміняються історіями. А після розповіді покладуть річ до спільної купки. Ці речі варто потримати у виділеному місці до кінця уроку.

Який ефект?

Вміння співпереживати — надважливе для підліткового віку. Такі вправи дають змогу пережити з однолітками моменти їхнього життя. Це допомагає учням побачити в однокласниках у першу чергу людей: зі своїми страхами, радощами та перемогами. Розуміння того, що ти такий не один, допомагає дитині рідше докоряти собі і навчає шукати підтримки в інших.

Що робити з некерованими дітьми

А вчитель, який перший розкривається дітям, демонструє, що відкритість та вміння ділитися тим, що важливо, має місце в сучасному світі. Звичайно, рівень довіри до дітей та зміст історії цінної речі ви можете визначити самостійно. Адаптуйте історію та важливі висновки до віку учнів.

«Останнім часом мене дуже злить…»

Тривалість — 10 хвилин

Запропонуйте учням написати лист про те, що останнім часом їх виводить з рівноваги чи дратує. Можна розпочати лист так: «Останнім часом я злюся, бо…», «Мені не подобається, що…», «Мене дістало те, що…»

Заохочуйте дітей бути щирими та пообіцяйте, що цей лист ніхто не побачить. На написання передбачено 5-7 хвилин. Після цього, за командою «Старт!» нехай учні порвуть листи на дрібні клаптики.

Який ефект?

Написання того, що дратує, допомагає вивільнити частину негативних емоцій. Навіть саме називання тих чи інших емоцій та їхніх причин вже є допомогою, бо сприяє адекватному прояву негативу. Тобто людина обирає такий спосіб для виявлення емоцій, який є безпечним для неї та оточуючих.

«Коли я злюся, мені допомагає…»

Тривалість — 10-15 хвилин

Розкладіть у різних частинах класної кімнати аркуші паперу, на яких написані різні твердження. Наприклад, «Поговорити з кращими друзями/батьками», «Побути наодинці», «Зайнятися спортом», «Поплакати», «Послухати музику».

Як діяти вчителю, якщо уроки зриває агресивний учень

Запропонуйте учням обрати одне з тверджень, яке буде їхньою відповіддю на запитання: «Коли я злюся, мені допомагає…» Нехай учні стають поряд із твердженням, яке близьке їм за значенням та змістом.

Після цього зробіть коротке обговорення: чому ви обрали саме це твердження? Чим ваш метод дієвий? Що ще, крім згаданих методів, може допомогти, коли ви сердиті чи роздратовані?

Який ефект?

Розуміння того, що є конкретні методи самодопомоги, дуже важливе в кризові моменти. Діти не будуть вигадувати з нуля алгоритм дій, а пригадають, що говорили їхні однолітки, та пошукають додаткові методи допомоги собі під час роздратування. Ігри такого типу розвивають навички самоспостереження та аналізу своїх реакцій.

«Інтернет: за і проти!»

 «ІНТЕРНЕТ: ЗА І ПРОТИ!»

Мета: ознайомити учнів з позитивним та негативним впливом Інтернету на людину; дати можливість учням самостійно прийняти ту позицію, до якої вони схиляються, розвивати навички роботи в групах, вміння висловлювати свою точку зору логічно і конкретно, виховувати інтерес до порушеної теми.

Обладнання: плакат«Основні правила спілкування», плакат №1 іззображенням   комп'ютера, плакат №2 із зображенням   комп'ютера, підключеного до мережі Інтернет; запис на дошці; малюнки учнів; пам'ятки, картки, зображення Золотої рибки, ілюстрація, мікрофон тощо.

За часів сьогодення, коли особливого значення набуває інформація, вже ніхто не заперечує, що комп'ютер увійшов до різних сфер сучасного життя, і часто-густо без нього важко обійтися. Багато хто використовує його на роботі, вдома, а деякі присвячують комп'ютеру своє дозвілля.

Із газети

Хід заняття

І Вступне слово.

Про алкогольну та наркотичну залежність часто пишуть практично усізасоби масової інформації. А ось про комп'ютерну згадують набагато рідше.Але вона існує. Особливо серед підлітків, які проводять майже весь свійвільний час у віртуальному світі, нехтуючи навчанням, друзями, здоров'ям.Можна стверджувати, що наприкінці XX століття виникла і поширилась нова форма залежності - комп'ютерна.

Тому на сьогоднішньому занятті ми будемо з вами говорити проІнтернет і спробуємо виявити: чи потрібен він в нашому житті та які плюси та мінуси має мережа. Але спочатку звернемося до епіграфу нашого заняття.

Завдання для учнів:

Прочитайте   уважно   епіграф   і  поясніть,   як   ви  розумієте   цевисловлювання, чи згодні ви з цим, а якщо ні, то поясніть, чому. Алеспочатку давайте звернемося до плакату «Основні правила спілкування» ібудемо керуватися написаним протягом нашого заняття. (учні висловлюють свою точку зору, спираючись на «Основні правила спілкування»

-  Бути позитивним, активним.

-  Говорити те, що думаєш.

-  Говорити тільки за темою.

-  Не критикувати, бути толерантним.

-  Говорити коротко.

-  Не перебивати.

-  Слідкувати за часом.

Слово вчителя:

Комп'ютер підвищує інтелектуальний рівень дитини, допомагає їйувійти у доросле життя. Діти полюбляють спілкуватися з комп'ютером: віндозволяє обрати потрібний рівень розмови, виправляє помилки, можевідповідати на ті запитання, які дорослим вважаються дурницями.

Переваги комп'ютерної системи навчання безумовні, але попередженнянесприятливих факторів має особливе значення для учнів. Чому саме? Заразспробуємо з'ясувати.

Завдання для учнів:

Зверніть увагу на плакат №1 і плакат №2, скажіть, чим схожізображення на даних плакатах і чим вони відрізняються.

(учні відповідають, що комп'ютер, зображений на плакаті №2підключений до мережі Інтернет, і в нього більше можливостей ніж укомп 'ютера на плакаті №1)

Інтерактивна вправа «Займи позицію» або «Кути»

Спробуйте визначитися, з яким комп'ютером, №1 чи №2, вам цікавіше і доцільніше працювати, об'єднайтеся у відповідні групи і займіть відповідну позицію. Доведіть свою точку зору, користуючись правилами спілкування.

(учні працюють в групах, намагаються переконати своїх опонентівтаким чином, щоб ті зайняли іншу позицію. Класний керівник можедопомогти учням у виявленні позитивних і негативних рискористуванням комп'ютером в мережі та домашнім комп'ютеромвзагалі, використовуючи картки виду:

Позитивні аспекти

—    Активізація пізнавальної діяльності.

—   Розвиток уваги та просторової орієнтації.

—   Збільшення обсягу інформації за одиницю навчального часу.

—   Систематизація мислення.

—   Розвиток навичок пізнавальної діяльності та особистісний зріст.

Негативні аспекти

—    Розумова втома та перевтомлення.

—   Емоційне, психічне та зорове навантаження.

—   Несприятлива дія на навколишнє середовище.

—   Поява синдрому залежності від Інтернету.

—   Соціальна ізоляція.

—   Серйозні особистісні проблеми, суїцид.

Слово вчителя:

Без комп'ютерів цивілізоване суспільство не можна вважатиповноцінним, і застосування комп'ютерів поширюється кожного дня і будепоширюватися у майбутньому. Як і будь - який інший винахід, комп'ютер в умілих руках - це благо, а у безладних - покарання. Його шкідлива дія наздоров'я людини головним чином залежить від порушення правил, які ми з вами встановимо пізніше. Слід користуватися комп'ютером так, щоб можна було зберігати фізичне, психічне та духовне здоров'я.

Інтерактивна вправа «Карусель»

Учні об'єднуються в 4 групи (за принципом: зима, весна, літо, осінь).Кожна група отримує картку з фразами, які необхідно закінчити. За певнийвідрізок часу члени кожної групи повинні виконати завдання і за сигналомпередати свою картку сусідній групі. Ті, отримавши нову картку, читаютьзавдання і відповіді, що внесли учні попередньої групи, та доповнюютьвідповіді своїми. Вправа продовжується до тих пір, поки до групи неповернеться її картка, яку учні отримали попередньо. Після цього командиркожної групи оголошує написане з урахуванням версій Інших груп.

Картка №1

1.    Якщо ви отримали по Інтернету невихований грубий лист.. ?

2.    Нікому без дозволу батьків не давати...

Картка №2

1.    Якщо ви знайшли в Інтернеті інформацію, що стурбувала вас?

2.    Ви познайомилися за допомогою Інтернету з людиною, і вона васзапросила на побачення...

Картка №3

1.     Вам дуже потрібно зустрітися з вашим другом з Інтернету, хоча
ви його раніше не бачили...

2.     ви несподівано для себе зайшли до забороненого сайту...

Картка №4

1.     Ваш друг виклав в Інтернет ваші фото, які ви не хотілиоприлюднювати...

2.     вам дуже хочеться поспілкуватися з другом з Інтернету, але наваші електронні листи він відповідає мовчанням...

Слово вчителя:

Ви самі вивели правила користуванням Інтернетом. Чи погодитесь виприйняти їх за правила, які допоможуть уберегти вас в мережі?

Слово вчителя:

Перед початком наступної вправи хочу наголосити на тому, що вІнтернеті вас підстерігають небезпеки, про які ви навіть не здогадуєтесь.

Тому наступна вправа дасть можливість переконати тих, хто вважає себенепідступним.

Тренінг «Зіпсований телефон» або «Брехня».

З числа учнів класу вибираються 3-5 бажаючих взяти участь втренінгу. Один з них залишається в класі, а ті виходять за двері в коридор.Учневі, що залишився, показують ілюстрацію. Він її запам'ятовує, а потімописує побачене одному з тих, хто зайшов до класу з коридору. Другийуважно слухає пояснення першого і передає почуте третьому. Коли останнійучень, що вийшов до коридору, пояснить те, про що йому розкажепопередній, і за його розповіддю на дошці схематично учитель зобразить це, учасникам тренінгу покажуть справжню ілюстрацію. І тоді кожен зможепобачити наскільки співпадає почуте з побаченим.

Слово вчителя:

Потрапити у залежність можна від чого завгодно, і комп'ютер не євинятком. Така пристрасть може стати серйозною проблемою, коли людинареалізує біля комп'ютера весь вільний час, забуваючи про їжу, нехтуючисвоїми щоденними обов'язками. Якщо людині, у якої сформуваласязалежність від Інтернету, з якоїсь причини не вдається сісти до екранамонітору, вона стає нервовою, дратівливою, агресивною. Часто-густо у такихлюдей виникають складності з іншими людьми, їм важко заводити друзів іпідтримувати стосунки з близькими. ї тут багато що залежить від батьків.Тому наступна наша вправа буде стосуватися саме їх.

Інтерактивна вправа «Золота рибка».

Кожен учень отримує зображення золотої рибки, яка може виконати Збажання, але тільки ті, що стосуються батьків, Інтернету та безпечногознаходження в мережі. Учні на зворотному боці Золотої рибки пишутьпобажання - правила для батьків стосовно користування Інтернетом, а потім презентують їх усім учням. Після оголошення усіх робіт учасники заходуповинні отримати правила для батьків.

 Підсумок заняття

Інтерактивна вправа

«Мікрофон»

Учні отримують по черзі мікрофон і відповідають на питання:

—  Які нові знання ви сьогодні отримали?

—  Як ці знання ви будете використовувати в реальному житті?

—- Що вас найбільше вразило із почутого?

Опубліковано Unknown о 08:36 Немає коментарів: 

Надіслати електронною поштоюОпублікувати в блозіОпублікувати у TwitterОпублікувати у FacebookПоділитися в Pinterest

Мітки: Соціальним педагогам

Ми – здорове покоління"

Урок соціального педагога у 8 класі на шкільний конкурс "Мій кращий урок".

Тема: "Геть паління! Ми – здорове покоління"

Мета уроку:

Навчальна — поглибити знання учнів про негативний вплив тютюну на здоров"я людини, ознайомити з поняттями «пасивне паління», «тютюнозалежність», можливими шляхами попередження та боротьби з цією шкідливою звичкою.Виховна — формування у підлітків якостей сильної особистості та здатності протистояти тютюновій індустрії.
Профілактична  — попередження паління серед підлітків та учнівської молоді.

Тип заходу: комбінований.

 Форма проведення: бесіда з елементами тренінгових занять.

Матеріали та обладнання: плакати, фотознімки та малюнки антитютюнового спрямування.

Література:

Технологічна карта уроку
Урок соціального педагога.
 

Тема: "Геть паління! Ми – здорове покоління"

Мета уроку:

Навчальна — поглибити знання учнів про негативний вплив тютюну на здоров"я людини, ознайомити з поняттями «пасивне паління», «тютюнозалежність», можливими шляхами попередження та боротьби з цією шкідливою звичкою.Виховна — формування у підлітків якостей сильної особистості та здатності протистояти тютюновій індустрії.
Профілактична  — попередження паління серед підлітків та учнівської молоді.

Тип заходу: комбінований.

 Форма проведення: бесіда з елементами тренінгових занять.

Матеріали та обладнання: плакати, фотознімки та малюнки антитютюнового спрямування.

Література:

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів:

      Суспільство мусить дбати про здоров"я своїх дітей та підлітків, адже вони майбутнє цього суспільства. З перших днів життя дитину в нашій країні супроводжує увага і піклування спеціальних дитячих закладів - лікувальних, виховних, навчальних, спортивних, розважальних та ін. Ось ціла армія лікарів, вихователів, вчителів, інструкторів докладають масу зусиль, щоб захистити дитину від хвороб, від фізичних та психологічних травм. Але ці титанічні зусилля не завжди мають належні результати і виявляються марними стосовно впливу тютюну. Чому?
Щоб відповісти на дане запитання проведемо маленький експеримент. Пропонуємо учням кілька довільних предметів, але серед них має бути упаковка від цигарок.

Завдання : назвати предмети, визначити їх призначення, розповісти про шкоду тютюну;
Результат: Учні швидко називають предмети, багато хто розпочинає перелік предметів саме з упаковки для цигарок.Вони добре знають для чого використовується ця упаковка, знають назви марок, безпомилково визначають призначення самих цигарок, але про шкоду тютюну, окрім фактору задимлення,мало хто щось може розповісти.
Висновок: Реклама цигарок всюди- від цигарки в руках батька чи інших членів родини, до крамниць, яскравих щитів(якщо не з прямою, то з опосередкованою рекламою тютюну) . Про шкоду від паління інформація розміщена так, що на неї майже ніхто не звертає увагу, тим більше діти. Вони сприймають яскраві, ефектні фото, малюнки, написи, але пропускають повз увагу застереження про шкоду куріння і тютюнового диму.Попередження не спрацьовує.
Проблемне запитання: Що ми можемо змінити, адже тютюнопаління—це не просто шкідлива звичка, це повільна смерть?

ІІІ. Етап отримання нових знань.

    Група вчених Мюнхенського університету заявила, що кожна випалена сигарета забирає 12 хвилин життя. Якщо людина в день випалює 20 сигарет , вона добровільно скорочує своє життя min на 5 років.

 1. Сумна статистика.

Згідно даних ВООЗ у 2000 р. в результаті вживання тютюну в світі загинуло понад 4,2 млн. людей. 
До кінця 2020-х рр. кількість жертв збільшиться до10 млн. в рік.
У ХХ ст. куріння забрало життя 100 млн. людей. 
Підраховано, що 150 млн. людей, що палять сьогодні, загинуть на протязі 25 років, якщо не покинуть, причому половина з них- молодь.Щоденно від наслідків куріння в світі гине приблизно 13,5 тис. людей. 
Щороку - 4,5 млн.
В Україні палять біля 51% населення ( 1/3 з них жінки).
Щороку в Україні гине 120 тис. чол.

2. З історії тютюнопаління.
«Колумб Америку открыл, хороший был моряк, но заодно он научил весь мир курить табак.» - мабуть комусь з вас відома ця пісенька з к/ф «Остров Сокровищ». 

   Тютюн - це трав'яниста рослина сімейства пасльонових. Тютюн має красиві квіти, які використовуються у декоративному садівництві. Використовують також висушене листя, яке спеціально обробляють, подрібнюють і використовують для куріння.

     Тютюн, як і кукурудза та картопля привезені до нас з Америки більше ніж 500 років тому. Куріння в індіанців було частиною релігійних ритуалів. Одним з перших європейців, що спробував тютюн, був мандрівник, іспанець Родріго де Херес, який згодом став заядлим курцем. Повернувшись з Америки до рідної Іспанії, після святкової вечері з приводу його повернення Родріго за звичкою запалив сигару і так перелякав усіх присутніх (ніколи ще в Європі не бачили, як людина вдихає вогонь і видихає дим!), що гості пожалілися до інквізиції. Так перший курець провів декілька років у тюрмі. Спочатку тютюн у Європі вирощували як декоративну рослину, але згодом якимось чином, тютюнові плантації з'явилися по всій Іспанії.

     У XVI ст. тютюн добрався і до Сходу. Якось посол Франції у Португалії Жане Ніко подарував своїй королеві Єкатерині Медичі тютюнове листя, як ліки від мігреню. Вдячна королева, якій раптом полегшало, назвала ліки на честь послa "нікотин". Так це слово з'явилося у нашому словнику. Згодом стало ясно, що тютюн - штука небезпечна. Мода на куріння та нюхання тютюну призвела до того, що нестримані модники почали страждати на гострі отруєння та різні хвороби. Тоді влада та церква почали профілактику куріння в дусі середньовіччя: в Америці курців страчували, у Італії - відлучали від церкви, а потім живцем замуровували, а у Турції - саджали на кіл.

     В Україну тютюн завезли у ХVII ст. Це «диявольське зілля» було заборонено церквою. За куріння, нюхання або жування тютюну карали… вириванням ніздрів. У 1697 р. Петро I зняв заборону . З того часу вирощування цієї рослини в Україні поширювалося.

3. Сучасна профілактика.

    Як бачите, з палінням вже давно борються різними засобами. В більшості країн світу заборонена реклама на ТВ. У Європі, за новими правилами оформлення сигаретних пачок, 30% площини займає антиреклама. На тютюнових пачках розміщують фото легень, серця, нирок курців. Коли в європейських країнах ввели заборону на куріння у громадських місцях, то статистика серцево-судинних захворювань знизилася на 40%. На даний момент в Україні  прийнятий закону про заборону тютюнопаління у громадських місцях.
 

   В багатьох закладах курців на роботу не приймають. 

Вперше курцю було відмовлено у прийомі на роботу ще у 1907р. У своєму листі автомагнату Генрі Форду винахідник Томас Едісон писав, що головна небезпека цигарок знаходиться у папері, який при спаленні виділяє миш'як. "Він дуже сильно впливає на нервові центри, вбиває клітини мозку, тому я не приймаю на роботу курців."
Взагалі на Заході курити не модно! А у нас мода ще 20-тирічної давності! 
4. Ти маєш знати правду.

То що ж таке куріння у «технічному відношенні»?

Куріння - це вдихання продуктів сухої перегонки тютюнового листя, внаслідок чого виділяється понад 500 різних хімічних речовин: нікотин, окис вуглецю, аміак, кислоти, ефірні олії тощо.
Нікотин - одна з найсильніших рослинних отрут, основна частина тютюнового диму.

У сільському господарстві речовина нікотин-сульфат вважається однією з найсильніших отрут проти шкідників. Іноді господині пересипають тютюном вовняні речі. Для чого? Щоб їх не побила міль.

   Часто кажуть, що одна крапля нікотину вбиває коня. Коли говорити точно, то однієї краплі чистого нікотину вистачить, щоб знищити трьох коней масою до півтони кожний.

   Якщо завзятому курцеві поставити медичну п'явку, то вона дуже швидко відпадає і гине у судомах, бо смоктала кров із нікотином. 

• 
   В одному французькому курортному містечку Ніцца група молодих людей влаштували змагання, хто більше викурить сигарет підряд. Переможців чекав приз. Виграли двоє, вони викурили по 60 сигарет, але призу так і не отримали, бо померли. Кількох інших учасників «змагання» у важкому стані доставили до лікарні. Цей випадок внесений до Книги рекордів Гінесу. 

•  В середині XIX ст. у Європі став відомим один судовий процес над графом Бокарме, який прочитавши книгу про культуру індіанців, де були описані властивості тютюну, отруїв свого шурина настоєм з листя тютюну. На той час такий настій був дуже поширеними ліками. Індіанці використовували тютюн «для знищення ворогів». Саме цю властивість тютюнового листя і використав граф. Тютюновий дим перевищує за токсичністю автомобільний у 4,5 рази. Як підрахували у 1983 р. фахівці науково-дослідного інституту загальної і комунальної гігієни СРСР - викурювання лише однієї сигарети відповідає умовам перебування людини на великій автомагістралі впродовж 36 годин!  

•   У 1964 р. американські вчені В.Хант та Е. Родфорд відокремили з тютюнового листя, що більша частина нерозчинного полонію-210 залишається та накопичується в організмі. Цей факт свідчить про значний ризик для курців захворіти на рак, так як радіоактивні елементи викликають мутації в живих клітинах. Рак - це ІІ причина смертності у багатьох країнах світу. Майже 30% онкозахворювань в людей виникає через небезпечний вплив тютюну. Із курінням пов'язують виникнення раку легень, горла, гортані, стравоходу, підшлункової залози, нирок. Рак молочної залози та шийки матки є в основному наслідком куріння серед жінок.

•   У США в шт. Вірджинія тютюнові монополії, намагаючись впливати на патріотичні» почуття людей й шантажувати їх аби вони не піддавалися на заклики медиків покинути курити, виступили із заявою:"Тютюн - це 1,193 млрд. $ прибутку, що йдуть на потреби штату, плюс до того ще 90 тис. робочих місць."                                                                                    Як контраргумент , товариство боротьби проти раку висунуло свої підрахунки, які засвідчили, що саме лікування хвороб, пов'язаних із курінням обходиться щороку від 5 до 8 млрд. $. Американське протиракове товариство обстежило за певною програмою 187000 курців. Виявилося, що смертність від раку легень серед курців у 20 р. більше! ніж серед людей, що не курять. Якщо білу серветку притулити до губів, а потім видихнути сигаретний дим, то на ній залишиться брунатна пляма. Це смола - яка є дуже небезпечною, бо містить 40 канцерогенних речовин. «Канцер»- в перекладі з німецької означає «рак», тобто канцерогени -речовини, що викликають злоякісні пухлини. Якщо вушко кролика змастити сигаретною смолою, то через деякий час на цьому місці з'явиться рак шкіри. В організмі людини смола найбільше накопичується в легенях. Подивіться на фотографію. Це легені курця.

Здорові легені мають ніжно рожевий колір, а цей чорний колір - це смола. Якщо людина покине курити, то легені відновлюються через 1,5 - 2 роки.

  Всі бачили, як виглядає сигарета? Як ви вважаєте, яка температура горіння на кінчику сигарети, коли курець затягується?  Вона сягає 500-700*градусів. Для порівняння, наприклад, температура плавління свинцю - 237,4*С.

Чим вища температура горіння, тим більш повно й легше активуються смолисті речовини. При курінні сигарети, чим ближче вогник до кінчика, що знаходиться на губах, тим вища концентрація смолистих речовин і канцерогенів. Звичка докурювати сигарети до кінця або ще гірше - знову закурювати недопалок дуже небезпечна.

     Невипадково саме відмінність у способах куріння сигарет англійцями та американцями позначилася на тому, що в англійських курців рак легень трапляється значно частіше, ніж в курців США .

      Коли провели масовий експеримент зі збором недопалків (а їх збирали на вокзалах, у ресторанах, урнах на вулицях ) виявилось, що в Англіі середня довжина недопалка 18,4мм, в США - 30,9мм. «Скупішім» англійцям їхня звичка докурювати сигарету до кінця обходиться дорогою ціною .

А ще краще зберегти себе від раку -це покинути курити або ніколи не починати!  

      Ви чули, як іноді дорослі кажуть: «Будеш курити - не виростеш!» Дорослі іноді кажуть мудрі речі. Внаслідок куріння в організмі людини виникає кисневе голодування. Воно особливо небезпечне для молодого організму, що росте, і в якому дуже інтенсивно відбуваються всі обмінні процеси. Тютюновий дим містить чадний газ СО 2. Коли людина закурює, гемоглобін, що знаходиться в еритроцитах замість того, щоб з'єднатися із киснем, з'єднується із чадним газом, і тоді всі органи тіла замість кисню отримують СО 2 . Це і є кисневе голодування. Після однієї викуреної сигарети чадний газ залишається в крові протягом 8 годин і блокує доступ кисню у кров. Хронічне кисневе голодування призводить до того, що підліток відстає у рості, стає кволим. Така двофазність і лежить в основі вживання тютюну з метою як стимуляції, так і гальмування. Той, хто хоче себе стимулювати, спирається на І фазу, і коли дія її закінчується, і починається ІІ фаза гальмування нервових процесів, намагається знову стимулювати себе і запалює нову сигарету. А той, хто шукає в сигареті заспокоєння, задовольняється ІІ фазою дії нікотину. У разі потреби він курить сигарети одну за одною, тим більше, що коли нікотин приймати повторно, пригнічувальна стадія триває довше.

      Німецький поет Гьотте писав: «Від куріння тупієш, воно не сумісне із творчою працею!» Психологічне обстеження великих груп школярів та студентів ВНЗ показали, що серед курців виразно переважають ті, що мають низьку успішність, у них значно погіршується пам'ять, увага та розумова працездатність. Поки ми молоді, то мало замислюємося про те, що наше здоров'я - це не лише наше здоров'я, а й здоров'я наших дітей, онуків і правнуків. І від нашого теперішнього життя залежить наше майбутнє і майбутнє наших нащадків. І вже зараз ти несеш відповідальність за своє життя та за життя своїх близьких.

     Всі дівчата хочуть бути красивими та привабливими. Хлопці теж бажають гарно виглядати.  

Якщо ви дуже дбаєте про свою шкіру, надто про шкіру обличчя і курите, то для вас є новина: нікотин звужує периферичні кровоносні судини, і внаслідок погіршення живлення, шкіра обличчя стає блідо-жовтим, його риси загострюються. Є навіть таке поняття - «нікотинове обличчя». А зуби? Скільки зусиль доводиться докладати, щоб зняти жовтий наліт, жувати різні гумки! А що ж то за краса з жовтими зубами й коричневими пальцями рук?! А ваш гарний ніжний голос? Через кілька років він стане грубий та хриплий - це наслідок дії нікотину на гортань і голосові зв'язки.

Це реальна картина з життя, а тепер давайте проглянемо, які картинки нам малює реклама.

ІV. Етап осмислення отриманої інформації

  Міні-тренінг «Реклама».

Мета: показати на прикладі реклами тютюнових виробів, як життєві цінності підмінюються і пов'язуються із вживанням тютюну. 

Показ реклами тютюнових виробів :

Що тут зображено?

Які герої на плакаті?

Чи хочеться вам бути на них схожими?

Що потрібно зробити, щоб здійснити те, що на плакаті?

Закурити.

На різних рекламах зображують гарні людські бажання:

Бажання подорожувати , 

Бути незалежним,

Мати багато друзів, 

Бути коханим.

А тепер давайте детально розглянемо кожну цінність:

• Чи дають сигарети незалежність?(навпаки - залежність психологічна та фізіологічна)

• Чи допомагають вони знайти гроші на подорож ( якщо міn 100 гр. в місяць витрачати на сигарети)?

• Кому вигідно робити рекламу сигарет?

• Чого вони хочуть?

• Яке в них завдання?(продати якнайбільше свого товару)

(До речі, актор, що грав у рекламних роликах ковбоя Мальборо, помер від раку легень. А президент концерну «Філіп Морріс» - не курить).

V. Етап прийняття рішення.

Ви прослухали вже достатньо інформації, щоб можна було зробити правильні висновки. Давайте пограємо у гру «ЗА чи ПРОТИ?»

    Як ви чули на початку уроку, мудра і достатньо сформована особистість перед тим, як приймати важливі для життя рішення, зважить усі «за» і «проти», потім робить висновки.

Отже. Навіть якщо ви проти куріння і ведете здоровий спосіб життя, уявіть, що ви вважаєте це нормальним. Назвіть, будь ласка, основні причини, за яких причин молоді люди починають курити:

1. Вплив друзів.

-Підніміть, будь ласка, руку, хто хоч раз у житті пробував курити? Дякую за відвертість. А тепер скажіть, кому дуже сподобалась перша спроба?
- Що ви відчували?(Запаморочення, нудоту, серцебиття, головний біль, кашель).
-Все, що ви назвали є ознаками отруєння організму.

Ви «отруїли» свій організм - йому не сподобалось.

Уявіть одну цікаву ситуацію. Вас пригостили цукеркою, вона вам дуже не сподобалась, але ви як вихована людина зробили на обличчі щось схоже на посмішку і подякували. Людина, яка вас пригощала, подумала, що вам однієї цукерки буде мало, і пропонує
ще одну. Ви будете її їсти? - Не думаю.

Постає одне питання: якщо перша сигарета майже нікому не приносить задоволення, то чому люди знову закурюють?
     Є таке поняття, як «престиж». Страх бути «не як усі». А якщо у компанії друзів майже усі курять, то небажання бути «білою вороною» змушує закурити, або ще гірше - друзі можуть назвати тебе «слабаком» або «непрогресивною».

2. Дорослість. 
   Нерідко причина початку куріння серед хлопців - прагнення показатися перед іншими, особливо дівчатами, таким собі «абсолютно дорослим» чоловіком, який не боїться нікого і нічого. Але якщо ти прагнеш бути дорослим, то ти маєш і вирішувати зовсім дорослі проблеми.
    Зовнішня «красивість» процесу куріння - постава курця, недбала манера струшувати попіл, випускати дим кільцями є одним із засобів самоствердження. Чому не у спорті, музиці, математиці, спілкуванні і допомозі іншим, а саме у палінні?

3. Цікавість.
Дуже часто називають саме таку причину. Нажаль молоді люди нерідко спочатку ідуть за покликом бажань та почуттів, а вже потім думають про наслідки, коли іноді буває вже досить пізно.

4. Приклад батьків.
      Якщо батьки відкрито курять при дітях, то чи велика вірогідність, що діти теж будуть курити? Звичайно.
      Якщо ви будете курити, то який приклад ви будете надавати своїм дітям? Ви хочете, щоб ваші майбутні діти курили?

Навряд чи. 
       А зараз ми всі проти куріння! Ми хочемо довго жити і мати здорових дітей. Які вагомі причини змусять вас взагалі ніколи не брати в руки сигарету?

1. РАК.

2. Скорочення тривалості життя.

3. Отруєння оточуючих.

4. Погане здоров'я майбутніх дітей.

Так, дуже вагомі причини!!!!

VІ. Підсумки уроку.


 

На останок хочу щоб ви переглянули цей відеозапис. Зробіть правильний вибір...це ваше життя...